Тиша... Ставок... Сутінки... Але тут — КРИК!
(голос з мегафону)
Здавайтесь, ви оточені!
А-а-а... Шухер, рибнадзор!..
Шо? Де?
Он там... Тікай, Петро! Ідіот, рибу не забудь!!!
(голос з мегафону)
— А я кажу, здавайтесь!
(крик здалека)
— Ага, щ-ща... Петро, довбень... Біжи
швидше!!! І рибу не губи!
Півгодини по тому... Тиша... Кущі...
А ви, куме, таки спритно бігаєте...
А ви шо думали, куме?..
А я не думав, я біг... І рибу за вами підбирав.
Цікаво, а як вони нас знайшли? Мабуть, тому, що ви кільку динамітом глушили...
Ні, мабуть тому, що ви, куме, після сьомої пляшки частушки про Тузіка співа¬ли...
Та шо ви таке кажете? Я-ж тихенько... Мабуть, просто... Москалі...
Ходімо рибу жерти!..
Ага!..
День, шум, гам і таке інше... Дільниче управління міліції села Нижні Видовбні.
— Так що ви кажете робили на цьому ставку вночі зі своїм кумом?
Дак, це... того... На краєвиди дивились...
При вас було знайдено 4 вудочки, 15 кілограмів лєски, набір крючків, банку черв'яків, три палки динаміту, дві палки ковбаси і ще одну дерев'яну, а також 7 ящиків горілки. Як ви можете це пояснити?
Ну-у-у... Не повірите... Йдемо ми, значить, з кумом по берегу, ведемо інтелектуальну розмову, Лі Бо на оригінальній мові цитуємо, і тут — РАЗ! Вискакують два браконьєра! Ну, ми ж люди свідомі, вирішили допомогти органам державної влади і схопити злочинців... Вони, як побачили, що ми за ними біжимо, враз зняли з себе все спорядження і кинули прямо в нас, а в нас з кумом реакція дуже хороша, ну, ми рефлекторно все це зло-вили, і тут ви...
Так, ясно, хлопці... Збирайтесь, зараз поїдете в тюрягу.
Я ж казав, не повірите...
За 2 роки, повернувшись у рідне село.
— Ну, що куме, може на рибалочку?..
Удар по морді.
Шо? Вам мало було?
Ну...
Дурень, нас же знову посадять... Давайте краще на полювання...
Вечір... Тиша... Ліс... Але тут — КРИК! (голос з мегафону)
— Здавайтесь, ви оточені!
— А-а-а...Шухер,єгерь...
ТНЕ КІНЕЦЬ